flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

 Історична довідка

Артемівського міськрайонного суду Донецької області



І. Суд в дореволюційні та довоєнні часи

 

Історія міста Артемівська  має глибоке коріння і веде відлік з 1571 року. Саме тоді цар Іван Грозний для відсічі кримських татар та захисту південних кордонів наказав створювати прикордонні сторожі на річках Айдар і Сіверський Донець. У письмових джерелах згадується Бахмутська сторожа - шоста за рахунком з семи, розташована «усть Чорного Жеребца, от Святогорской сторожи полднище».

У 1707-1708 р.р. Бахмут - один з центрів повстання Кіндрата Булавіна на Дону.  З нагоди 400-річчя міста на одній з центральних площ було встановлено бюст Кіндрата Булавіна - отамана бахмутських солеварів. І відтепер ця площа носить його ім'я.

 

 

 

         Першими представниками охорони громадського порядку в Бахмуті з кінця XVII сторіччя могли бути отамани ватаг і отамани загонів сухаревських та ізюмських козаків. Ймовірно, правові та судові дії вершилися в дусі козацьких традицій. З 1703 року поліцейсько-судові функції були покладені на капітана-справника Семена Чиркова міського ландрата Вепрейского. У Бахмутському козачому полку з 1720 року правові дії  вчиняв полковник Семен Роменський.

        Повстанню селян і козаків на Дону і Донці у 1707-1708 роках передував факт спалення запасів дров і руйнування Бахмутських солеварень в 1707 р. отаманом Кіндратом Булавіним.

       У 30-40-ві роки у зв'язку з розбоями гайдамаків і запорожців у Бахмуті працювала спеціальна слідча комісія.

        У 1765 році в Бахмуті стався бунт робітних людей на солеварнях. Ватажок робочих Б.Андреєв побився з поручиком Голубковим і говорив зухвалі промови воєводі Стрешневу. Всі учасники заворушень були  засуджені та відправлені до Сибіру.

        Коли канцелярист Никифор Роменський, який має 6 дітей, отримав від купця Зотова книги А.Н.Радищева «Подорожі з Петербургу до Москви», то тут же був за їх поширення заарештований, а потім підданий цивільній конформації на площі Бахмута. Йому зламали шпагу над головою, вирвали ніздрі і випалили на лобі «Злодій». Потім заслали в Нерчинськ на каторжні роботи.

        У 1865 році був сформований повітовий суд, головою став поручик Е.В.Кудрицький, заступниками 2 дворянина, працювали 3 судові слідчі.

       У ході судової реформи в Росії в повітах були засновані світові суди. Їх обирали повітові земські збори, а в містах гласні міської Думи строком на три роки. Світовим суддею могла бути особа, яка мала нерухомості не менш ніж на 3 тисячі рублів. Світові суди поділялися на ділянки і були першою інстанцією у розгляді справ з майнових позовів від 500 до 1 тисячі рублів, а також дрібних кримінальних справ.

У своїй діяльності світові судді керувалися Статутом 1864 року кримінального та цивільного судочинства, Статутом про покарання.

                                                                 

                                                                 

       Світові судді ділилися на дільничних і почесних, судочинство вели одноособово. Апеляції за судовими рішеннями розглядала колегія – з’їзд світових суддів.

        До складу Бахмутського з'їзду мирових суддів входили всі дільничні та почесні світові судді Бахмутського судово-мирового округу, які із свого середовища обирали голову строком на три роки і неодмінного члена, який відав канцелярією і готував справи до слухання.

       З'їзд світових суддів у складі голови і не менше двох світових суддів за участю голови прокуратури, який давав висновок про правильність рішень і вироків, розглядав вироки і рішення світових суддів за скаргами сторін у порядку апеляції, та частину справ у порядку касації.

                                                               


         У 1882 році Бахмутська повітова земська Управа встановила ценз для осіб, що обираються  світовими суддями у розмірі 250 десятин землі.

          У 1888 році на черговий термін світовими суддями були обрані 7 голосних земств, серед них Голова міської Думи І.С.Педанов; Почесними світовими суддями були обрані 13 голосних, серед них таємний радник В.І.Карпов, що жив у Петербурзі. Була створена комісія зі складання списків присяжних засідателів суду на чолі з купцем І.М. Клейменовим.

                                                             

            У 1889 році система світових суддів була ліквідована і відновлена ​​в 1912 році. Відомо, що Бахмутське земське зібрання обрало в почесні світові судді в 1914 році камергера К.І.Карпова, голову повітового земства М.В.Рутченко, директора Реального училища М.Р.Степанова, інспектора народних училищ В.П.Прокоповича, інженера В.П.Пестерова (всього 17 осіб, серед них купці, власники підприємств, гласні Думи).Повітовим членом суду був статський радник Карпов Микола Порфирійович.У Донецькому архіві вдалося знайти одну типову для світових суддів справу за позовом про каліцтво наймита І.Я.Сапсаева до землевласника К.А.Пеннеру, розпочато 5 травня 1917 Справу вів світовий суддя 16-ї ділянки (Красногорівка) Камінський. Присудив 200 рублів, хоча І.Я. Сапсаєв просив 600 рублів. Була подана апеляція і суддя Бахмута розглядав цю справу 17 травня 1917. Справа неповна, тому результат справи невідомий.

           З пам'яті до порядку ... «Справа може розглядатися без позивача і відповідача ... Свідки, поняті і знаючі люди за кожну неявку без законної причини піддаються штрафу: у кримінальних справах - до 25 рублів; по цивільних - до 5 рублів. У разі повторної неявки без поважної причини - силовий привід до суду. Свідки, поняті і знаючі люди мають винагороду за витрати (дорога і т.д.) ».

          Судові органи Бахмута в 1910-1911 рр.. представляли статський радник М.П.Карпов - повітовий член суду; існувало 8 судових слідчих (1-й Бахмутський ділянку очолював Р.А.Надеждін). Бахмутським міським суддею був Миколаєв, рішення судів по повіту виконували судові пристави 1-ї ділянки В.І.Стефановський, 2-ї ділянки Ф.І.Д’яченко.

 

                                                   

25 листопада 1920 Бахмут став центром Донецької губернії. У 1924 р. після трагічної загибелі Артема (Ф. А. Сергєєва) - голови Донецького губвиконкому, історичний Бахмут став Артемівськом.

Нажаль, документи суду  з 1917 року до 1943 року не збереглися, можливо, вони були евакуйовані у роки війни.

 

ІІ. Суд після Великої Вітчизняної війни.

У роки Великої Вітчизняної війни  з 31 жовтня 1941 року по 05 вересня 1943 року Артемівськ був окупований німецько-фашистськими військами.

         Точна дата створення судів невідома, але в архіві суду є інформація, що Артемівські народні суди першої та другої дільниць, Часовоярський народний суд, Артемівський районний суд, Ямський районний суд  Сталінської області вже діяли в 1943 році. В судах працювали: суддею Часовоярського народного суду Семенова, суддями Артемівських народних судів першої та другої дільниць Просолов, Кириченко та Армейстер, суддею Ямського районного суду Калиниченко.

         З 1944 року по 1987 рік в Артемівському народному суді  першої дільниці, Артемівському народному суді другої дільниці, Артемівському міському народному суді працював спочатку суддею, а потім головою Артемівського міського народного суду Блінков Олександр Васильович.

 

                                                                

          Блінков Олександр Васильович народився 26 липня 1922 року в Білорусії. Батьки працювали на скляному заводі. Батько, Василь Никифорович, дуже чесна, працьовита і в усьому надійна людина, помер дуже рано. Постійні пошуки роботи підірвали його здоров'я. Мати, дуже добра жінка, одна виховувала п
ятеро дітей.

           Після закінчення семи класів Олександр поступив вчитися до залізничого технікуму у Гомелі. А з третього курсу у 1939 році, перевівся до Севастопольского військово-артилерійського училища.

          Коли почалася Велика Вітчизняна війна О.В. Блінкова достроково випустили з училища, присвоївши звання лейтенанта, і на посаді командира зенітної батареї він потрапив під Тулу, в місто Веньов.

           Зенітна батарея лейтенанта Блінкова була встановлена ​​на околиці села Сергово. Німецькі танки рвалися до столиці, запеклі бої велися на цій ділянці фронту в листопаді 1941 року. В одному з боїв Олександр Васильович був важко поранений.  І як вирок - операція з ампутації обох ніг у 19 років. Після операції лікування тривало в госпіталі в Казані. Потім довге навчання ходити на протезах ... Було дуже важко, але воля і мужність бойового офіцера взяли гору.

          У 22 роки Олександр закінчив Казанську юридичну школу і на його прохання був направлений на Україну, в місто Артемівськ, де у 1941 році працював його батько. З 1944 року Олександр Васильович Блінков - народний суддя міської ділянки, а з 1962 року - голова Артемівського міського суду. Без залишку віддавав всього себе цій нелегкій роботі. За 40 років роботи не було ні однієї скарги на діяльність Олександра Васильовича. Суд під його керівництвом був одним з кращих. Працюючи, О.В. Блінков у 1950 році заочно закінчив юридичний інститут у місті Харкові.

          О.В. Блінков був нагороджений за бої під Тулою - орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, у 1980 році за багаторічну працю в органах юстиції - орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького, 12-ма медалями, подяками та грамотами від Міністерства юстиції, Верховної Ради України.

            Рішенням 17-тої сесії 3-го скликання від 30 травня 2001 року за видатний внесок у соціально-економічний розвиток міста та високий професіоналізм Олександру Васильовичу Блінкову було присвоєно звання почесного громадянина міста Артемівска.

         Помер О.В. Блінков 6 вересня 2002 року.   

         В 1960-1991 роках, в радянські часи, здійснювали правосуддя, зі слів працівників суду та документів, що збереглися у суді:

в Артемівському міському народному суді  Блінков О.В.,Армейстер М.Д., Шепель Н.Н., Парфьонов В.М., Анікеєв В.П., Кушнарьова В.А., Логачов А.І., Лапін О.О., Косолапов А.Н., Букрєй С.П.

         в Артемівському районному народному суді  Косолапов А.Н., Єгурнова Н.О., Верескун Н.А., Грачов В.Л.

 

ІІІ. Суд в часи незалежної України

 

З 1991 року в Артемівському міському та Артемівському районному судах працювали судді :

 

в Артемівському міському суді: голова суду Букрєй С.П., судді суду  Кушнарьова В.А., Логачов А.І., Лапін О.О., Тверський С.М., Протасова М.В., Медінцева Н.М., Харченко О.П., Стратіло В.І., Деревльова О.О., Кляночкін О.В., Мальований Ю.М.

         в Артемівському районному  суді: голова суду Грачов В.Л., судді суду Єгурнова Н.О., Верескун Н.А., Бреславець В.П., Кіянова С.В., Радченко Л.А.

          За час свого існування Артемівські міський та районний суди змінювали свої назви: народний суд міста Артемівська та народний суд Артемівського району (до 1991 року), Артемівський міський суд та Артемівський районний суд (до 2004 року).  Указом Президента України № 328/2004 від 15.03.2004 року «Про внесення змін до Мережі та кількісного  складу суддів місцевих судів»  Артемівський міський суд та Артемівський районний суд були ліквідовані та утворений Артемівський міськрайонний суд.

 

До складу Артемівського міськрайонного суду Донецької області входять шістнадцять суддів:

-    голова суду – Букрєй Сергій Панасович,

-    заступник голови суду -  Медінцева Ніна Михайлівна ,

-    суддя -   Воробйова Ірина Володимирівна,

-    суддя -   Погрібна Наталя Миколаївна,

-    суддя -   Радченко Лариса Анатоліївна,

-    суддя -   Тверський Сергій Михайлович,

-    суддя -   Харченко Ольга Павлівна,

-    суддя -   Худіна Олена Олександрівна,

-    суддя -   Ониско Руслан Вікторович,

-    суддя -   Решетняк Ігор Володимирович,

-    суддя -   Шевченко Лілія Володимирівна,

-    суддя -   Давидовська Тетяна Володимирівна,

-    суддя -   Конопленко Ольга Сергіївна,

-    суддя -   Павленко Оксана Миколаївна

-    суддя -   Фролова Наталя Миколаївна

-    суддя -   Чопик Ольга Петрівна

-    суддя -   Брежнев Олександр Альбертович

-    суддя -   Хомченко Лілія Іванівна

-    суддя -   Дубовик Руслан Євгенович

-    суддя -   Полтавець Наталя Зіноївна

 

 

та 63 працівника апарату суду: керівник апарату суду, заступник керівника апарату суду, 16 помічників суддів, 3 консультанта суду, головний спеціаліст з інформаційних технологій , старший судовий розпорядник, 2 судових розпорядника, старший секретар суду, 16 секретарів судового засідання,  12 секретарів суду, 3 секретаря – друкарки,  діловод, завідуючий господарством, прибиральниці.

         Артемівський міськрайонний суд Донецької області є судом першої інстанції і розглядає всі категорії справ, віднесені процесуальним законодавством до підсудності суду.

         Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07 липня 2010 року визначено завдання суду: суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Артемівський міськрайонний суд Донецької області забезпечує здійснення правосуддя в кримінальних, цивільних, адміністративних ті інших судових справах, здійснює розгляд і вирішення звернень громадян згідно компетенції суду, відповідно до визначених законодавством України завдань.

                                                                         

 Артемівський міськрайонний суд висловлює подяку у наданні історичних  матеріалів  директору Артемівського краєзнавчого музею  Семенковій Марині Анатоліївні.

При складанні історичної довідки були використані  матеріали книг:

-         «История правоохранительных органов Бахмута-Артемовска» автори Л.В. Бровкин, С.И.Татаринов, А.В. Шаталин,

-         « На страже правопорядка Бахмута»  автори С.И.Татаринов, С.В.Федяев, Е.В.Нарожная.